Є підстави стверджувати, що засновувалась вона не на порожньому місці. У XVII ст. по всьому Лівобережжю було широко відоме ім’я переяславського монаха Федора Миславського, який займався іконографією іконостасів. А вже в 1706 році Іоан Максимович, відомий маляр-іконописець, засновник Києво-Печерської малярні мав малярню і в Переяславі. У той час він розписував Вознесенський собор, звичайно, що мав при собі учнів. У монастирських малярнях навчання проводилось за авторитарними принципами, хоча у педагогічній системі переяславської малярної школи застосовувались й академічні елементи, що базувались на зразках західноєвропейського мистецтва. З переяславської малярної школи вийшли брати Олексій, Михайло та Йосип Забіяки, знані на початку ХІХ ст. по всій Полтавсько-Переяславській єпархії. Їх пензлю належать ікони святого Георгія та Богородиці з Ісусом ( зберігаються у фондах Києво-Печерського заповідника). Ними виконані іконографічні розписи Михайлівської церкви і Борисо-Глібського храму.

Facebook Коментарі