Джуран Василь Миколайович • Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Джуран Василь Миколайович

Джуран В.М.

Джуран
Василь Миколайович 

заслужений працівник освіти України, кандидат біологічних наук, професор кафедри біології, методології та методики навчання

ГРАФІК ПРИЙОМУ:

КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ:

 kafbiology@ukr.net

Біографічні відомості. Народився 15 листопада 1944 р. у с. Вікно Заставнівського району Чернівецької області.  Батьки, Марія Петрівна  та Микола Миколайович, були селянами, усе своє життя вони віддали хліборобській справі.

Навчання. Після  закінчення Вікнянської середньої школи (1961 р.) В.М.Джуран працював механізатором у місцевому колгоспі  «Зоря» впродовж двох років. У 1963 р., за направленням господарства, після успішно зданих екзаменів він став студентом біологічного факультету Чернівецького державного університету. найпрестижніших навчальних закладів Буковини.

Того ж, 1963 р. першокурсника В.М. Джурана мобілізували до лав Радянської Армії. Три роки (1963-1966 рр.) У 1966 р. В.М.Джуран демобілізувався і  продовжив навчання в Чернівецькому університеті.

У  1979 р. він, як співшукач, успішно захистив кандидатську дисертацію на тему „Гістофізіологічні зміни у гусені капустяної совки (Mamestra brassicae L.) під дією мікробіологічних препаратів” (спеціальність ентомологія). ). Керівником дисертаційного дослідження був Синицький М.М., доктор біологічних наук, професор, ентомолог,  визнаний  авторитет у питаннях захисту рослин  та дії мікробіологічних препаратів на шкідливих комах.  Дисертацію захищено в Інституті зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН України.

У  1991 р. В.М. Джурану присвоєно вчене звання доцента кафедри природничих дисциплін Переяслав-Хмельницького філіалу Київського державного педагогічного інституту ім. О.М.Горького.

Робота. Під час навчання старшокурсник В.М. Джуран, починаючи з 1969 р., під час літніх канікул він працював лаборантом в обласній карантинній інспекції та обласній станції захисту рослин. Вивчав питання  поширення картопляної нематоди, американського білого метелика, каліфорнійської щитівки в районах Чернівецької області. Із 1970 р. одночасно з навчанням В.М. Джуран почав працювати лаборантом Чернівецької дослідної станції, у відділі кормовиробництва.

У 1973 р. В.М. Джуран переїжджає на Київщину до Васильківського району. Він отримує посаду молодшого наукового співробітника відділу ентомології Агрономічної дослідної станції Української сільськогосподарської академії. Після захисту кандидатської дисертації Василь Миколайович присвятив себе викладацькій діяльності, яку розпочав у 1980 р. викладачем кафедри захисту рослин агрономічного факультету Білоцерківського сільськогосподарського інституту ім. П.Л. Погребняка.

У 1988 р. В.М.Джуран починає роботу в Переяслав-Хмельницькому філіалі Київського державного педагогічного інституту ім. О.М.Горького, на посаді старшого викладача кафедри природничих дисциплін. У 1989 р. його обрано на посаду доцента кафедри природничих дисциплін за конкурсом  та призначено заступником декана педагогічного факультету і факультету фізичного виховання філіалу (заочне відділення).

У  1991 р. В.М. Джуран став одним з ініціаторів відкриття спеціальності „Фізична культура, біологія” на факультеті фізичного виховання.  Ініціативною групою  у 1992 р. було розроблено та затверджено в МО України навчальний план даної спеціальності, за яким підготовлено три випуски спеціалістів.

У 1992 р. В.М. Джуран обійняв посаду завідувача кафедри біологічних основ фізичного виховання. За наказом МО України від 13.12.1993 р., № 442 Переяслав-Хмельницький філіал КДПІ ім. О.М. Горького ліквідований і створений Переяслав-Хмельницький державний педагогічний інститут ім. Г.С. Сковороди.  Кафедру, яку очолював В.М. Джуран було реорганізовано в кафедру біології самостійного вузу.

У 1998 р. В.М.Джуран займає посаду проректора з економічно-адміністративної роботи Переяслав-Хмельницького державного педагогічного інституту ім. Г.С. Сковороди, а згодом  університету, який було створено на базі даного вузу.

Працюючи на посаді проректора з економічно-адміністративної роботи Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди В.М. Джуран, постійно турбувався про поліпшення матеріально-технічної бази університету, покращення умов навчання та  проживання студентів у гуртожитках та створення спортивно-оздоровчого табору на березі Канівського водосховища. Йому вдавалось успішно та результативно справлятися з найскладнішими організаційними завданнями, проявляючи при цьому компетентність та винахідливість. На посаді проректора з економічно-адміністративної роботи В.М.Джуран пропрацював до 2006 року.

  На сьогодні професор Джуран В.М. працює на кафедрі біології, методології та методики навчання, яка є структурним підрозділом факультету гуманітарно-природничої освіти і соціальних технологій.

Суспільно-громадська діяльність. Поряд із цим В.М. Джуран  приймає активну участь в громадському житті міста, в нарадах, семінарах, конференціях та інших заходах, які проводить міська рада Переяслава-Хмельницького. Він став одним з учасників делегації міської громади до міста Кочани (Македонія), де було укладено договір про співпрацю між містами Переяслав-Хмельницький та Кочани.

Коло наукових інтересів. В.М. Джуран  один з ініціаторів та організаторів «круглого столу» «Проблеми дослідження та збереження фіторізноманіття України» (2002 р.) Упродовж 2004-2007 рр. професор В.М. Джуран був керівником наукової теми «Фітозабруднення природної флори Середнього Придніпров’я в умовах антропогенного пресу та оптимізація екологічної ситуації», яка фінансувалась МОН України. До виконання даної роботи були залучені спеціалісти Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, співробітники кафедри біології та студенти біологічних спеціальностей Інституту фізичного виховання та природознавства ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди».

Запропонований проект – одна з перших спроб оцінки та узагальнення інвазійних процесів, які  особливо інтенсивно протікають в останні роки, що  пов’язано з антропогенним впливом. При цьому  зроблено детальний аналіз закономірностей занесення та подальшого розповсюдження адвентивних рослин, дано диференційовану оцінку та прогноз потенційного значення найбільш важливих інвазійних видів (з точки зору охорони природи, фітокарантину та захисту рослин), зроблено теоретичне осмислення ролі процесів мікроеволюційної диференціації видів та передбачення наслідків адвентизації флори.

За результатами дослідження проведено Першу Всеукраїнську наукову конференцію “Синатропізація рослинного покриву України” (27-28 квітня 2006 року, Переяслав-Хмельницький), участь у якій взяли понад 140 фахівців-ботаніків з різних регіонів, що представляли 42 науково-дослідні та освітянські заклади, у тому числі два члени-кореспонденти НАН України та АПН України; 18 докторів наук; 87 кандидатів наук. Видано анотований список синантропної флори регіону, який включає 853 види судинних рослин.

Друга наукова тема мала назву «Синантропізація природних флористичних комплексів Середнього Придніпров’я» ( № держреєстрації 0107U002972), виконувалась з 1.01. 2007 по 31.12.2009 року. Керівник: к.б.н., професор Джуран Василь Миколайович.

У рамках даного дослідження підготовлено та захищено 17 магістерських, дипломних, бакалаврських та  понад сорок курсових робіт. Опубліковано  12 статей, два науково-методичні видання, один навчально-методичний посібник, зроблено п’ять наукових доповідей на Всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях та семінарах. Опубліковано науково-методичне видання “Переяслав-Хмельницький. Природа: Рослинний світ”, присвячене результатам комплексного дослідження видової різноманітності рослинного покриву міста Переяслава-Хмельницького та його околиць (Київська обл., Україна).

На сесію Переяслав-Хмельницької районної ради Київської області подано наукові обгрунтування про створення нових природно-заповідних територій, зокрема урочища «Торфорозробка» (пл. 1,9 га), «Кавказ» (пл. 7,2 га), «Іваненків гай» (пл. 65,2 га), «Вільшаники» (пл. 22,5 га), «Ліс за Войцехівським» (пл. 20 га) Стовп’язької сільської ради, Переяслав-Хмельницького району.

Виконавцями теми було організовано та проведено круглий стіл «Природні флористичні комплекси Середнього Придніпров’я: охорона та синантропізація» (Переяслав-Хмельницький, 2009).

Із  1.01.2011 р. по 31.12.2013 р., виконувалось фундаментальне дослідження за бюджетною програмою «Еколого-хорологічні особливості інвазійних видів Середнього Придніпров’я та розробка рекомендацій по збереженню фіторізноманіття», номер державної реєстрації теми: 0111U002941. Керівник: к.б.н., професор Джуран Василь Миколайович.

Метою роботи стала оцінка впливу інвазійних рослин на стан природного рослинного покриву Середнього Придніпров’я на підставі картування їх ареалів, дослідження еколого-фітоценотичних особливостей та стану популяцій адвентивних видів для розробки рекомендацій щодо збереження фіторізноманіття та покращення екологічної ситуації в регіоні.

За результатами дослідження проведено Другу Всеукраїнську наукову конференцію «Синантропізація рослинного покриву України» (2012 р.) у роботі, якої брало участь близько ста науковців з усіх регіонів України. Враховуючи актуальність вивчення синантропізації рослинного покриву України, зокрема адвентизації флори, на тлі глобальних стратегій щодо збереження біорізноманіття і сталого розвитку, конференція констатувала: настав час консолідації зусиль щодо вивчення, а відтак і вирішення проблеми чужорідних рослин в Україні, як одного з першочергових завдань щодо збереження біорізноманіття.

Наукове керівництво.

Основні наукові праці. Повний список наукових публікацій  (1976-2019 рр.):

  1. К изучению мер борьбы с запятовидной щитовки на Украине.  Материалы 11 Всесоюзного съезда энтомологического общества.  Ленинград, 1974.  С. 13-16.
  2. Влияние дендробациллина, энтобактерина и хлорофоса на рН кишечника и гемолимфы гусениц капустной совки. Микробиологические методы защиты растений Тез. докл. 1-й Всесоюзной науч. конф.  Кишинев, 1976.  С.101-104.
  3. Влияние микробио-препаратов на капустную совку. Микробиологические методы защиты растений тез. докл. 1-й Всесоюзной науч. конф. Кишинев, 1976. С. 38-42.
  4. Инсектицидные свойства новой группы фосфор-органических соединений ароилтрифенилфосфония.  Защита растений от вредителей и болезней. Научн. труды УСХА Киев, 1976,  вып. 16.  С. 93-97.
  5. Развитие запятовидной щитовки и изучение меры борьбы с ней. Защита растений от вредителей и болезней. Науч. труды УСХА,  Киев, 1977,  вып. 200.  С. 12-16.
  6. Биологические регуляторы численности вредителей капусты.  Биологические основы повышения урожайности с/х культур. Науч. труды УСХА,  Киев, 1977,  вып. 196.  С. 47-51.
  7. Изменение гемограммы гусениц капустной совки под действием дендробациллина и энтобактерина.  Защита растений от вредителей и болезней. Науч. труды УСХА,  Киев, 1977,  вып. 200.  С.118-121.
  8. Эффективность применения трихограммы в борьбе с чешуекрылыми вредителями многолетних трав. Применение трихограммы в защите с.- х. растений. Тез. докл. 1-го Всесоюзного совещания.  Кишинев, 1978.  С.77-81.
  9. Об устойчивости капустной совки к микробиопрепаратам.  Биологические основы рационального использования растительного мира. Тез. докл. молодых ученых-биологов.  Рига, 1978.  С.18-21.
  10. К разработке биологических средств борьбы с капустной совкой.  Биологические основы повышения урожайности с.- х. культур. Науч. труды УСХА,  Киев, 1979, – вып. 230.  С. 93-96.
  11. О механизме действия микробиопрепаратов на капустную совку. Биологические основы рационального использования растительного мира Тез. докл. молодых ученых-биологов.  Рига, 1982.  С. 175-179.
  12. Патологические изменения в нейросекреторных клетках протоцеребрума капустной совки под воздействием хлорофоса.  Биологические основы повышения урожайности с.-х. культур. Научные труды УСХА, Киев,, 1982,  вып. 245,  С. 121-126.
  13. Пути повышения эффективности биопрепаратов в борьбе с капустной совкой. Патология членистоногих и биологические средства борьбы с вредными организмами.  Канев, 1982.  С. 12- 16.
  14. Сравнительная характеристика гемоцитарного состава у яблочной моли и капустной совки, подвергающихся воздействию микробиопрепаратов. Патология членистоногих и биологические средства с вредными организмами. Тез. докл. 1-й Республ. конф.  Канев, 1982. – С.17-21.
  15. Возрастная активность нейросекреторных клеток надглоточного ганглия у гусениц капустной совки. Интегрированная защита от вредителей и болезней зерновых и кормовых культур. Научные труды УСХА, Киев,, вып. 251, 1982.  С. 83-88.
  16. Шкодочинність основних видів злакових мух на посівах озимої пшениці залежно від умов її вирощування. // Захист рослин. –К.: Урожай, – 1982. Вип. 29, – С. 102-106.
  17. Изменения активности нейросекреторных клеток надглоточного ганглия у гусениц капустной совки подвергавшихся воздействию дендробациллина и хлорофоса. Биологические основы повышения урожайности с.-х. культур. Научные труды УСХА, Киев,, 1983,  вып. 254,  С. 37- 42.
  18. Местные виды энтомофагов.  Биологические основы повышения урожайности с.-х. культур. Научные труды УСХА, Киев, 1983,   вып. 254,  С. 56-60.
  19. Влияние предшественников озимой пшеницы на повреждаемость ее злаковыми мухами Совершенствование технологий выращивания зерновых культур. Биологические основы повышения урожайности с.-х. культур. Научные труды УСХА,  Киев, 1984,  вып. 261,  С. 32-35.
  20. Сельскохозяйственная фитопатология. Методические разработки для студентов агрономического факультета.  Белая Церковь,  1985.  27 с.
  21. Внутристебельные вредители озимой пшеницы и прогрессивные приемы борьбы с ними в условиях Северной Лесостепи Украины. Защита с. – х. культур от вредителей и болезней. Научные труды УСХА,  Киев,  1986.  С. 31-35.
  22. Повреждаемость озимой пшеницы злаковыми мухами в зависимости от сроков посева. Защита растений. Киев, 1987.  С. 28-32.
  23. Химическая защита растений. Методические указания для самостоятельной работы студентов агрономического факультета под контролем преподавателя. Белая Церковь, 1988. – 16 с.
  24. Действие бактериальных препаратов на выживаемость гусениц капустной совки. Биологические основы повышения урожайности с.-х. культур. Научные труды УСХА,  Киев, 1988,  вып. 292,  С.101-106.
  25. Ботаніка з основами екології. Методичні розробки до лабораторно-практичних занять студентів педагогічного факультету.  Переяслав – Хм.,  1990.  75 с.
  26. Некоторые вопросы интенсификации с.-х. производства и экологического воспитания молодежи. Экология: проблемы образования и воспитания.  Переяслав – Хм., 1990. –C. 96-99.
  27. Єдині правила техніки безпеки на польовій практиці студентів педагогічного факультету. / Методичний посібник. – Переяслав-Хм., – 1990. – 17 с.
  28. Розповідь акації білої.  Т. Г. Шевченко На Переяславщині. Тези допов. та повід. міжвуз. науково-теорет. конф. Переяслав – Хм., 1990.  С.18.
  29. 29.Экологическое воспитание студентов педагогического факультета при изучении курса “Ботаника с основами экологии.” Экология: проблемы образования и воспитания.   Переяслав – Хм., 1990.  C. 118-122.
  1. Ботаніка з основами екології. Зоологія з основами екології. Методичні розробки до літньої польової практики для студентів першого курсу педагогічного факультету. – Переяслав – Хм.,  1992.  26 с.
  2. Вікова фізіологія та шкільна гігієна. Методичні розробки до лабораторно-практичних занять студентів філологічного факультету.  Переяслав – Хм., 1992.  51 с.
  3. Деякі особливості моральної самосвідомості студентської молоді. Соціально-психологічні проблеми професійної підготовки майбутнього вчителя. Тези допов. та повід. міжвуз. наук. практ. конф. Київ, 1992.  С.17.
  4. Я.А. Коменський і принцип природовідповідності у навчанні. Тези доповідей і повід. міжвуз. науково-теорет. конф. Переяслав – Хм., 1992.  С.25.
  5. Екологічне виховання студентської молоді в аудиторіях і в природі.  Тези допов. наук.- практ конф. Умань, 1994. С. 23-26.
  6. Анатомія рослин. Лабораторні заняття.  Навчальний посібник. Рекомендований МО України.  Переяслав – Хм., 1999.  127 с.
  7. Морфологія рослин. Лабораторні заняття.  Навчальний посібник. Рекомендований МО України.  Переяслав – Хм.,  2001.  145 с.
  8. Рослинний світ Київщини. Київщинознавство. Посібник для вчителя. Київ, вип. 1, 2001.  293 с.
  9. Соціально-економічний розвиток інституту. Початкова школа. 2001. № 12.  С. 10-12.
  10. Основи ботаніки. Методичні розробки. Ч. 1. Переяслав – Хм., 2002.  67 с.
  11. Основи ботаніки. Методичні розробки. Ч. 2.  Переяслав – Хм., 2002.  60 с.
  12. Соціально-економічний розвиток університету. // Рідна школа. 2002. № 7 (870).  С. 14-16.
  13. Систематика рослин. Нижчі рослини. Метод. рекомендації.  Переяслав-Хм.:  2004.  85с.
  14. Систематика рослин. Вищі рослини. Метод. рекомендації. Переяслав – Хм.: 2006.  153 с.
  15. Сторінки історії вивчення синантропної флори Переяславщини у ХІХ ст. Синатропізація рослинного покриву України (м. Переяслав-Хмельницький, 27-28 квітня 2006).  Тези наукових доповідей.  Київ, Переяслав-Хмельницький, 2006.  С. 104-107
  16. Синатропізація рослинного покриву України. Перша Всеукраїнська наукова конференція ( 27-28 квітня 2006 р., м. Переслав-Хмельницький). Вісник НАН України.  2006. -№ 8.  С. 55-56.
  17. Перша Всеукраїнська наукова конференція “Синатропізація рослинного покриву України”. ( 27-28 квітня 2006 р., м. Переслав-Хмельницький). Укр. ботан. журн.,  2006, – Т. 63, № 4. – С.579-583.
  18. Фітозабруднення рослинного покриву Середнього Придніпров’я. Анотований конспект синантропної флори.  Київ: “Автореферат”, 2007.  48 с.
  19. Основи сільського господарства. Метод. посібник.  Переяслав-Хм.: ПП “СКД”, 2007.  68 с.
  20. Мікробіологія з основами вірусології. Метод. посібник.  Переяслав-Хм.: ПП “СКД”, 2008. – 72 с.
  21. Біологічний метод захисту рослин. Методичний посібник Переяслав-Хм.: СПД Карпук С.В. 2009. – 94 с.
  22. Дикоростучі рослини родини Хрестоцвітих флори України і можливості їх використання Природничо-географічний вісник – К.: Міленіум, 2009, вип. 1. С. 48 – 54
  23. Переяслав-Хмельницький. Природа: рослинний світ. Критичний інвентаризаційний анотований конспект флори та рослинності: судинні рослини, мохоподібні, лишайники, водорості / за ред.. В.П.Коцура, В.М.Джурана, М.М.Федорончука, М.В.Шевери. Корсунь-Шевченківський: ФОП Майдаченко І.С., 2010. 117 с.
  24. Синантропізація лучного флористичного комплексу Середнього Придніпров’я. Біологічні системи. Т.2. Вип. 3. 2010 – С. 52-57
  25. Аналіз флори урочища «Діброва», як перспективної території для розширення НПП «Білоозерський».  Біологічні системи Т.2 Вип. 3. 2010. (у співавт.) С. 48 – 56
  26. Раритетна компонента флори Переяславщини (окол. м. Переяслав-Хмельницького) Ботаніка та мікологія: проблеми і перспективи на 2011-2020 роки. Всеукраїнська наукова конференція. 6-8 квітня 2011,  Київ С. 36 – 39
  27. Отруйні рослини Таращанського району Київської області Збірник студентських наукових робіт.  Переяслав-Хмельницький, Вид. ФОП Лукашевич, Вип.4.  2013. С. 58 – 67
  28. Основи сільського господарства. Навчально-методичний посібник  Переяслав-Хм.: ПП.”СКД”, 2011.  95 с. (у співавт.)
  1. Найбільш поширені інвазійні види рослин Середнього Придніпров’я на прикладі Баришівського району Київської області Біологічний вісник Мелітопольського державного університету імені Богдана Хмельницького  2012.  №2(2)  С. 14-19. (у співавт.)
  2. Синантропна фракція урбанофлори Переяслава-Хмельницького. Збірник студентських наукових робіт. Вип. 4  Переяслав – Хмельницький, 2013.  С. 20-23. (у співавт.)
  3. Ботаніка. Систематика та філогенія рослин. Вищі рослини. Метод. рекомендації (робочий зошит). П-Хм. ФОП Лукашевич О.М.,  2013. 70 с. (у співавт.)
  4. Основи сільського господарства: Навчальний посібник Переяслав-Хм., «Видавництво КСВ», 2015. – 120 с. (у співавт.) Основи сільського господарства. Метод. рекомендації до лабораторних робіт (робочий зошит).   Переяслав-Хм.: ФОП Лукашевич О.М., 2015. – 54 с. (у співавт.)
  5. Історія виникнення і становлення екології як науки. Роль наукових програм у розвитку екології. Науковий журнал «Молодий вчений» ТОВ Видавничий дім «Гельветика», 2016, С.58-61
  6. Мікробіологія. Навчально-методичний посібник для студентів фінансово-гуманітарного факультету спеціальності 015 Професійна освіта (товарознавство).  Переяслав-Хм., 2016.  51 с. (у співавт.)
  7. Знання про синантропні отруйні рослини – одна з основ запобігання біологічної небезпеки. Молодий вчений. Херсон, Видавничий дім “Гельветика”, 2017, № 9.1 (49.1) С. 101-105 (у співавт.)
  8. Мікробіологія з основами вірусології. Навчально-методичний посібник (доповнене та виправлене).  Переяслав-Хм.: ФОП Домбровська Я.М.,  2017. 40с. (у співавт.)
  9. Основи сільського господарства. Метод. рекомендації до лабораторних робіт  Переяслав-Хм.: ФОП Домбровська Я.М., , 2017.  54 с. (у співавт.)
  10. Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.): небезпека здоров’ю людини.  С.197-213. Здоров’я дітей і молоді: безпекові та психолого-педагогічні аспекти: колективна монографія. /за заг. ред. Н.І.Коцур.  Переяслав-Хмельницький (Київ. обл.) : Домбровська Я.М., 2018.  488 с.
  11. Участь інвазійних видів рослин у природних та антропогенних біотопах Середнього Придніпров’я. ІІІ Всеукраїнська конференція «Синантропізація рослинного покриву України», 26–27 вересня 2019 р. Київ: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. С.141-146 (у співавторстві)

Навчальні дисципліни. У педагогічній діяльності Джуран В.М. застосовує матеріал власних наукових досліджень, забезпечує навчальний процес навчальними, методичними посібниками, розробками та рекомендаціями. В.М. Джуран є одноосібним автором двох навчальних посібників «Анатомія рослин. Лабораторні заняття» та «Морфологія рослин. Лабораторні заняття», рекомендованих Міністерством освіти і науки для студентів біологічних спеціальностей педагогічних вузів.

Професором В. М. Джураном розроблено робочі програми таких курсів: «Мікробіологія з основами вірусології», «Основи сільського господарства», «Основи фітопатології». Він є автором та співавтором методичних посібників із названих курсів. Джуран В. М. здійснює наукове керівництво курсовими, бакалаврськими та магістерськими роботами студентів.

Трудова та науково-педагогічна діяльність В.М. Джурана належно оцінена, він неодноразово нагороджувався почесними грамотами Міністерства освіти і науки України та державними нагородами.

Трудова та науково-педагогічна діяльність В.М. Джурана належно оцінена, він неодноразово нагороджувався почесними грамотами Міністерства освіти і науки України.

Державні нагороди:

2007 р. – почесне звання «Заслужений працівник освіти України» (2007 р.)

Урядові нагороди та відзнаки Міністерства освіти і науки України:

1999 р. – Нагрудний знак «Відмінник народної освіти України»

Перейти до вмісту