Міжнародна науково-практична конференція «Етнічність. Націоналізм. Глобалізм» вперше відбулася повністю дистанційно • Університет Григорія Сковороди в Переяславі
Університет Григорія Сковороди в Переяславі > Публікації > Конференції > Міжнародна науково-практична конференція «Етнічність. Націоналізм. Глобалізм» вперше відбулася повністю дистанційно

18-19 травня 2020 року на платформі Microsoft Teams відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Етнічність. Націоналізм. Глобалізм». Співорганізаторами конференції виступили Міністерство освіти і науки України, Університет Григорія Сковороди в Переяславі (Україна), Європейська Асоціація Наук з Безпеки (Польща), Стамбульський фонд науки та культури (Туреччина), Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України (Україна), Ізмаїльський державний гуманітарний університет, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет».

У конференц-залі імені Василя Сухомлинського Університету Григорія Сковороди в Переяславі, яка стала опорною точкою проведення конференції, від імені сковородинівської альма-матер вітальне слово виголосив ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віктор Коцур, дистанційно це зробили й президент Стамбульського фонду науки та культури Саїд Юдже, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор, директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Олег Рафальський та доктор педагогічних наук, професор, ректор Ізмаїльського державного гуманітарного університету Ярослав Кічук. Усі промовці у своїх виступах наголошували на тому, що в сучасному глобалізованому світі наукові надбання є вкрай важливими, адже допомагають конструктивно вирішувати складні непередбачувані задачі. У свою чергу член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор, заступник директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Олександр Майборода наголосив на актуальності заходу та побажав учасникам плідної дискусії.

Уже в ході пленарного засідання магістр, виконавчий директор Стамбульського Фонду Науки і Культури Саїд Юдже представив доповідь на тему «Превосходство человеческих ценностей в глобальном мире», а представник Стамбульського фонду науки та культури Ільхам Мірадж, презентував тему «Глобализм и национализм: духовно-нравственные аспекты», зазначивши, що хоч глобалізація й відкриває неймовірні в минулому можливості для соціального і економічного розвитку країн, але водночас вона породжує нові виклики, зокрема й на національній основі, які у глобалізованому світі контролювати вкрай складно. Саме тому, на думку доповідача, моральний розклад суспільства – це одна з найбільших проблем світу в умовах глобалізації та спекуляції на національних почуттях, які мають бути у полі зору усіх учасників глобалізованого світу.

Слід зазначити, що чималий інтерес у присутніх викликала й доповідь доктора історичних наук, заступника директора Інституту Ефективної політики (Молдова) Руслана Шевченка. Відтак, розкриваючи тему «Основные формы и месседжи российского национализма в Молдове» виступаючий звернув увагу на те, що завдяки низці ЗМІ та утворених проросійських націоналістичних організацій Російська Федерація прагне відновити свій вплив у Молдові, зокрема посилити симпатії молдован до РФ та створюваного останньою Євразійського союзу. Захисники Російської Федерації почали використовувати з цією метою найрізноманітніші методи: економічні та  культурні. Коротко характеризуючи доповідь Руслана Шевченка можна помітити, що нині по відношенню до Молдови Російська Федерація застосовує політику «м’якої сили».

Слід зазначити, що палкі дискусії розгорнулись навколо доповідей кандидата політичних наук, старшого наукового працівника Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України Ростислава Балабана, який розповідав про соціальний потенціал українського суспільства у контексті протестів, очікувань й трансформацій; доктора політичних наук Олега Калакури, що познайомив учасників із сучасними мовно-культурними процеси в умовах трансформації інформаційного простору України, а також кандидата історичних наук Олексія Ляшенка, тема якого звучала як «Громадянська самоідентифікація населення півдня України» та інші.

Нагадаємо, що у 2020 році організаторами було запропоновано такі теми для обговорення: теоретико-методологічні підходи до інтерпретації етнічності, націоналізму, глобалізму; націоналізм і глобалізм як мегатенденції розвитку цивілізації; політико-ідеологічні аспекти націоналізму й глобалізму; сучасна демографія людства у національному і глобальному вимірах; природа національного феномену; мультикультурність, зіткнення й діалог культур в умовах глобалізації; етнічна ідентифікація, національний суверенітет і глобалізація: історіософські, геополітичні та геоетнополітичні аспекти; формування глобального освітнього та наукового простору: виклики і перспективи.

Дякуємо усім, хто долучився до організації та проведення конференції, а також всім учасникам, які зголосилися до участі та, у ході виступів на пленарному засіданні, фахово й цікаво розкривали результати своїх наукових розвідок, які цьгоріч як ніколи були співзвучними з основною темою зібрання. Принагідно, відеозапис конференції можна переглянути  нижче.

 Леся Коцур

ПРОФІЛІ ВИКЛАДАЧІВ

ОСТАННІ ПУБЛІКАЦІЇ

«Сучасна українська історіографія: тенденції, проекти, ризики»: у п’ятницю в університеті відбудеться теоретико-методологічний семінар від науковців з Інституту історії України НАН України
14.06.2021
Вибори-2021: студенти обрали своїх представників на вибори деканів факультетів
14.06.2021
Стартував конкурс на здобуття Міжнародних премій ЮНЕСКО за поширення грамотності у 2021 році – нагорода складає 30 000$
11.06.2021
Перейти до вмісту