За кордоном, на морі, на концертах, у селі та на роботі: викладачі та студенти університету розповіли, як провели літо • Університет Григорія Сковороди в Переяславі

За кордоном, на морі, на концертах, у селі та на роботі: викладачі та студенти університету розповіли, як провели літо

Університет Григорія Сковороди в Переяславі > Публікації > Новини > За кордоном, на морі, на концертах, у селі та на роботі: викладачі та студенти університету розповіли, як провели літо

Пригадуєте, як у шкільні роки на початку кожного навчального року багато із нас писало твір на тему «Як я провів літо?». Роки пройшли, а відгуки на цю тему трансформувалися у дописи в Facebook чи світлини в Instagram. У останній день літа ми вирішили запитали у деяких студентів та викладачів ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», чим їм запам’ятається найтепліша пора року у цьому році.

Сергій Рик, проректор з наукової роботи, кандидат філософських наук, доцент:

«Свою літню відпуску я провів у своєму рідному селі Ничипорівка (Яготинський район, Київщина), у будинку, в якому я народився. Провів час у колі своєї родини, моїх братів, моєї матері, яка вже в досить солідному віці. Знаєте, хтось обирає для відпустки подорожі, їде закордон, вивчає нові країни, нових людей, а, як на мене, є мало чого кращого, аніж поїхати до рідних місць, знову поринути в атмосферу свого дитинства, побути трішки в тиші, наодинці зі своїми думками. Крім того, доглядав там за нашим городом – картопля, помідори, капуста. У саду є виноград, маленька грушка – все потребує особливої уваги й догляду. Милувався красою чорнобривців біля батьківської хати. А ще не міг не відвідати на околиці мого села відому криничку «Калиновий гай», якій вже двісті років, а також капличку святої Параскеви, що знаходиться біля неї. Після Великодня на десяту п’ятницю завжди відбувається свято цієї кринички, проходить служба, навіть якось Філарет приїздив. Криничку вважають цілющим джерелом, і постійно туди приїздять хворі, всі хто потребує допомоги. Це джерело в народі називають срібним через підвищений вміст у воді срібла. Вода при цьому має досить приємний смак і має цілющі властивості, довго зберігається. На прикрість, аграрії нині активно труять неподалік отрутохімікатами поля, і воно все туди тече, тому не берусь сказати як воно буде далі. Але хочеться по максимуму зберегти це місце, його унікальність та цілющі властивості тамтешньої води».

Катерина Варивода, кандидат історичних наук, викладач кафедри валеології та медико-біологічних дисциплін:

«Курт Воннегут казав «Пропозиція несподіваних подорожей – це урок танців викладений Богом». Це літо для мене розпочалося саме із такої, несподіваної, подорожі, звісно не без Божого провидіння. Принаймні подорож справді була сповнена цікавих співпадінь, які не опишеш в одному абзаці, як і всі враження від літа.

На Синайському півострові в оазисі Ваді Фіра біля підніжжя гори Синай (гори Мойсея) розташована одна з найбільш шанованих християнських святинь – Монастир Святої Катерини. Саме там, згідно із Старим Завітом, Бог постав перед пророком Мойсеєм в полум’ї куща (Неопалимої купини), і передав йому скрижалі з десятьма святими заповідями. Побувати в Шарм-еш-Шейху і не відвідати цю місцину для мене означало пропустити щось воістину важливе у своєму житті.

Найбільше вразив нічний підйом на гору Синай, який ознаменувався 7-ми кілометровим шляхом через густу темряву єгипетської ночі щедро прикрашену мереживом зірок. Неможливо передати ті відчуття і емоції коли ти йдеш до цілі через пітьму й не бачиш нічого далі двох метрів, але невпинно віриш, що наприкінці шляху тебе чекає щось надзвичайне (винагорода гідна шляху). І справді, зустріти світанок на висоті 2 285 м – це незабутньо.

Дослідження чогось нового, підкорення все вищих і вищих вершин – це важлива основа розвитку будь-якої успішної особистості. Саме тому в новому навчальному році хочеться всім побажати нових відкриттів, позитивних емоцій, високих вершин і несподіваних (приємних) пропозицій»

Олександр Дронь, магістрант фінансово-гуманітарного факультету, фахівець відділу освітнього менеджменту та профорієнтаційної діяльності університету:

«Моє літо розпочалось із закінчення соціоісторичного факультету нашого університету – став бакалавром-політологом, успішно захистив свою дипломну роботу, а через деякий час мені потрібно було проходити планові літні навчання на полігоні в/ч А3085 с. Дівички від Національного університету оборони України імені Черняховського, де я навчаюсь уже другий рік і здобуваю спеціальність «Соціальна психологія». Два тижні я провів у самому університеті і тиждень проходив навчання на полігоні, де стріляв з автомата, кулемета, проходив тактичні навчання, медицину, багато комплексів різних вправ. В наш час це необхідно, оскільки в країні іде війна і потрібно готувати наші війська. Так я провів свою відпустку, оскільки працюю в університеті. Після відпустки я повернувся до робочого режиму і працював над різними освітніми проектами на благо університету.

Завдяки проекту «Відкритий університет» навесні до нас приїздив музикант та волонтер Тарас Тополя у рамках своєї співпраці із проектом «U-Report». У той день у нашого фотографа були інші справи, тому я фотографував замість нього. Під час цього заходу був проведений розіграш двох квитків на концерт гурту «Антитіла», які я виграв і вже 24 серпня разом зі своєю дівчиною, теж працівницею університету, екскурсоводом нашого музею Тетяною Динько, вирушив до Одеси на стадіон «Спартак», де і відбувся концерт, за що я вдячний гурту та проекту «U-Report», а Науковому товариству університету за те, що організували таку зустріч, причинно-наслідковим зв’язком чого стала ця поїздка. Море, зустрічі з друзями, кількагодинний класний і якісний концерт гурту «Антитіла» у День Незалежності у колоритній Одесі – що може бути краще!

Студентам напередодні нового навчального року хочу побажати терпіння, душевної рівноваги й спокою. Будьте щасливими сьогодні і дивіться у щасливе майбутнє. А викладачам – наснаги та здібних студентів, які бажають навчатися. Адже кожному викладачу приємно бачити, коли його випускники стають в цьому житті знаменитими, успішними, адже саме викладачі у якийсь момент заклали необхідний фундамент для зростання цієї особистості»

Ольга Близнюк, магістрантка педагогічного факультету:

«Моє літо було прекрасним, насиченим, але стало воно таким лише після хаосу, який почався після сесії, оскільки – я закінчувала бакалаврат, і вона для мене була останньою. Почали виникати питання «Що далі? Що робити? Куди податися?». І тут як грім серед ясного неба, знайомі з Польщі запросили до себе в гості, на декілька днів – то були одні із кращих і найнезабутніших моментів літа.

         Потрапивши за кордон, я була шокована, і перелякана –  люди, наче, такі самі, але, в той же час, не такі. Якось ми гуляли у парку в якому було чудове чисте озеро з лебедями, і в тому озері я помітила очисний прилад – більше б таких прикладів в Україні, і тоді наші водойми були б набагато чистішими. Важко передати словами й красу тамтешніх парків і замків – все охайне, чисте, всі слідкують за цим. До слова, майже всі поляки казали мені, що Львів це їх місто , тому цю тему ми старалися не підіймати, але й справді, будови дуже схожі між собою, тому думаю, що Львів – це найбільш європейське місто нашої держави, в контексті старовинних споруд. Проїздом бачила місто, де на кожному повороті стоїть якесь старе авто – я не запам’ятала його назви, але казали, що раніше там був автомобільний завод. Наступним містом був Болтов, який запам’ятався мені Парком Юрського періоду – різні макети динозаврів, багато атракціонів, лижна доріжка. І от, побачивши Польщу з іншого боку, сповнена гарних вражень та з набутими знання нової для мене польської мови я повернулася на Батьківщину, де і продовжився хаос.

Оскільки я вирішила не залишати в спокої рідний переяславський університет, в стінах якого я провела чотири незабутні роки свого життя, і вступила до магістратури.

Крім того, вирішила знайти в Києві роботу вчителя. Пройшовши через пекло співбесід, я знайшла своє місце під сонцем у столиці. Дякую університету за високий рівень знань, який допоміг мені таки влаштуватися на роботу. Наостанок, бажаю всім, хто з якоїсь причини не знайшов своє місце в житті, неодмінно це зробити. Ніколи не зупиняйтеся на досягнутому!»

Леонід Ніколаєв, кандидат психологічних наук, бізнес-тренер, сертифікований коуч ECF, доцент кафедри психології:

«Моє літо було яскравим, бо як і кожного року на протязі 20 сезонів, я працював в дитячому таборі. Порахувати кількість змін вже не уявляється можливим, проте кожного разу в пам’яті залишаються приємні спогади про події, емоції, людей… у моєму Скаутвіллі.

Літо 2019-го показало результат ґрунтовної підготовки до нього: запуск щорічної школи вожатих з оновленою програмою, відкриття клубу батьківської ефективності для батьків відпочиваючих дітей, оновлення програми табору та розширення інфраструктури. Працюючи заступником начальника табору, доводиться вирішувати безліч завдань, спілкуватися з батьками (як правило, не позитивно налаштованими), пояснювати вожатим ази педагогічної майстерності – іноді ти просто забуваєш про відпочинок. Перелічувати можна довго, але цього літа мені вдалося відпочити: ліс, Дніпро, свіже повітря, їжа з вогнища, приємне спілкування в колі друзів. Два місяці відпустки за плечима і я з нетерпінням очікую початок нового навчального року!»

Леся Коцур, кандидат історичних наук, викладачка кафедри політології:

«Море, звісно, дуже привабливе для відпочинку, проте у цьому році бажання збагатитись культурно й духовно перемогло, тому цього літа, як і минулого літа, ми зловживали безвізом. Для відпочинку обрали автобусний тур по європейських країнах (Угорщина, Словаччина, Австрія, Італія). Подорож Європою не лише збагачує культурно, а приносить естетичну насолоду. Перетнувши кордон з Угорщиною відразу помічаєш як люди з любов’ю клопочуться біля своїх домівок. В черговий раз переконуєшся, що європейці люблять свої держави і пишаються своєю європейськістю. Незважаючи на всі недоліки автобусних турів, вони є особливо привабливими, адже під час такої подорожі ти максимально наближаєшся до життя й побуту людей, культуру яких прагнеш пізнати. Захоплюючим є відчуття від зіткнення різних культур, їх практичне пізнання та взаєморозуміння. І хоча усі ми європейці, автобусний тур показує наскільки схожими і, водночас, наскільки різними є народи Європи.

Автобусні тури зазвичай орієнтовані на значну кількість пізнавальних і розвиваючих екскурсій. Найбільше днів ми провели в Італії на курорті Лідо ді Езоло. Серед усього різноманіття екскурсій, які нам були запропоновані, нашу увагу привернули дві – Болонья й Венеція (Італія). Оскільки ми освітяни і наш університет активно впроваджує освітні стандарти Болонського процесу, то вибір був очевидний. Місто насправді дуже красиве й багате на історію, адже Болонья відома своїми вежами, довгими галереями та старовинним історичним центром. Проте, як на мене, головна окраса Болоньї – студенти, яких налічується тут близько ста тисяч. Недоліком екскурсії до Болоньї було те, що університет був закритий на літо.

На екскурсію у Венецію поїхав майже увесь автобус! Архітектура й культура старовинного міста звісно вражає – площа й собор св. Марка, палац дожів, гондоли, Гранд Канал. Проте тисячі гамірних туристів на вузеньких вуличках нівелюють автентичність Венеції й емоційно виснажують.

Загалом враження від поїздки чудові. Важливим чинником є те, що незважаючи на надмірну кількість туристів європейські правоохоронні структури є суворими щодо дотримання законів та звичаїв, які побутують в цих країнах»

Карина Вавілова, керівник театральної студії «Broadway», студентка фінансово-гуманітарного факультету:

«Констатую, що це літо було чудовим. На його початку я проводила час зі своїми друзями, ми працювали, багато сміялися і щовечора гуляли.

Пізніше зі своєю родиною ми подорожували Італією – Флоренцією, Венецією, Пізою та Римом. Це було дуже круто, адже в кожному місті є своя краса, яка виділяє його з поміж інших – особливо у Флоренції. Потім ми з моєю подругою вирушили до Праги, столиці Чехії. Проведений там час був неймовірним. Це місто, в якому побувавши один раз, залишаєш серце назавжди.

А ще цього літа збулась моя заповітна мрія. Завдяки моїй мамі та друзям, я поїхала на концерт Дмитра Монатіка. Цей концерт я й досі згадую з особливим теплом. Знаєте, це літо було насичене унікальними моментами, яких би не було, без моєї родини та моїх друзів. Вони роблять кожен день та кожну пору року особливою»

Тетяна Шкурська, магістр психології, арт-терапевт, консультант психолого-медико-педагогічної консультації університету, старший викладач кафедри менеджменту освіти і практичної психології:

«Літо – це маленьке життя» – ці слова з відомої пісні повністю описують і мої літні враження. Квітковий вернісаж мого саду захопив у полон на початку червня. Я селекціонер-початківець. Насолоджуюся грою квіткових барв і мрію про новий сорт гіацинтів. Активний літній відпочинок дав змогу насолодитися краєвидами різних країн. Особливими стали почуття, що з’явилися під час оволодіння мною азів бджолярства. Пишаюся своїм літнім досягненням – мене прийняли у «спілку бджолярів». Незабутніми стали зустрічі з колегами-психологами з різних регіонів України, яких об’єднав психологічний фестиваль ProArt. Величезна кількість цікавих знахідок чекали мене в лісах Чернігівщини. Кількість пройдених кілометрів перевищує суму пройденого за цілий рік – сонячні дні змінювалися таємничими зоряними ночами. Нарешті прочитала біографії моїх улюблених музикантів. Влітку мала радість зустрічатися зі своїми однокласниками, друзями дитинства, рідними та близькими людьми. Але особливої радості мені дали приготування до першого клас, адже дві мої доньки у цьому році стануть школярками. Відчуваю, що натхнення літніх днів вистачить на цілий рік, тому хочу побажати усім студентам та викладачам університету не втратити запал й енергію накопичені влітку протягом прийдешнього навчального року».

Іван Рябчук, фахівець соціально-гуманітарного відділу, випускник університету:

«Власне, моє літо було частково заплановане ще від дня народження, коли друзі подарували мені квиток на міжнародний музичний фестиваль «Underhill 2019», який об’єднує різні течії сучасної електронної та поп-музики, виконавців як із України, так і з Європи. Аби не було сумно вмовив поїхати зі мною знайому з дому, аби не було сумно. Перед фестивалем завітав на день до своїх друзів, Віті Мельничука та Вані Шуби в «Артек-Буковель». Сам же фестиваль відбувався він 15-16 червня у селі Підгір’я Івано-Франківської області, у режимі нон-стоп працювало 3 сцени: UnderDay, UnderNigth та UnderGround. На фестивалі було облаштовано 3 великих танцполи, по всій території розташуються лаунж-зони, де можна буде відпочити у зручних кріслах та поласувати смачною їжею. Були створені арт-зони для творчих людей з картинами відомих художників та архітектурними творіннями, відбувалися кінопокази. Жив у наметі, а оскільки це був мій перший музичний фестиваль у житті то все було в новинку, і дуже запам’яталося: незабутнє авіашоу, нічний 3D маппінг, піротехнічне шоу, польоти на літаках, унікальне шоу парашутистів – все це зробило дні на фестивалі по справжньому крутими! Найбільше сподобалися виступи гуртів «Mozgi», «Скай», «Друга Ріка». Приємно вразив виступ гурт «Беz Обмежень» – взагалі бомба! Сподобався ще виступ колективу «Yuko», а от Оля Полякова так собі виступила, очікував від неї більшого.

А далі був Бучак – славетна й незабутня традиція усіх студентів та випускників факультету фізичного виховання та природничо-технологічного факультету.  У зв’язку з роботою виходило туди приїздити лише на вихідні, але, так чи інакше, було класно – погуляти зі старими знайомими, познайомитися з кимось новим з першого курсу, разом покуховарити, покупатися в озері. На Бучаку я був вже вшосте, і не думаю, що востаннє – думаю все рівно буду туди приїздити хоч на два-три дні, бо це місце яке притягує. Потім протягом літа їздив до Києва на футбольні матчі і так погуляти з друзями, трішки був вдома на Житомирщині, відправив маму за кордон погуляти, а сам поїхав у Коблево на море на кілька днів. Якщо відверто то в морі купався лише раз, бо було якось холодно. Хоча люди купалися – сезон ще триває.

Взагалі, сумно що якось так літо швидко минуло, що багато чого прогаяв – якщо постаратися, то можна було б ще кудись встигнути поїхати. Хочеться побажати усім викладачам та студентам, аби вони жили кожним днем, і знаходили радість навіть у тих моментах, які, на перший погляд, їх не приносять. Не опускайте ніс, не кажіть що все погано – у кожному дні є якась своя радість. Бережіть кожну мить свого життя, не кажіть, що, мовляв, «літо як літо» – треба шукати свої моменти. Є можливість – кудись поїдьте, щось побачте, ні – знайдіть щось по місцю, і отримуйте від того насолоду!»

І хоч літо добігає до завершення, але це не привід сумувати – хай воно залишається у Ваших душах та серцях протягом всього наступаючого навчального року теплими споминами, яскравими світлинами, присмаком кукурудзи та кавуна на вустах, літньою засмагою та гарним настроєм. Знаходьте час для радощів та відпочинку – подорожуйте, гуляйте на свіжому повітрі, не відмовляйте собі у маленьких радощах, займайтесь улюбленими справами, даруйте посмішки та добро, пишіть вірші, співайте пісні, малюйте. Літо – це не лише дата в календарі чи погода, а й той чи інший стан Ваших думок і прагнень!

 

Спілкувався Максим Левченко

ПРОФІЛІ ВИКЛАДАЧІВ

ОСТАННІ ПУБЛІКАЦІЇ

Хай вам повсякчас посміхається доля, дорогі іменинники другої половини липня
31.07.2021
«Найважча частина роботи – зважитися приступити до неї» – наважтеся прямо зараз і перегляньте нашу добірку вакансій
29.07.2021
Національний олімпійський комітет повідомив склад збірної України на Олімпійські ігри 2020. Хто з сковородинівців виступить у Токіо?
21.07.2021
Перейти до вмісту