Super User

Super User

Указом Президента України Петра Порошенка «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва» (від 8 листопада 2017 р.)  кандидату педагогічних наук, доценту кафедри мистецьких дисциплін та методик навчання Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди Оксані Олексіївні Смірновій присвоєно почесне звання «Заслужений майстер народної творчості України» як майстрині художньої вишивки.

Вручення відповідного нагрудного знаку та посвідчення відбулося                19 грудня 2017 року в дитячому центрі «Артек» у Пущі-Водиці під час святкування Дня Святого Миколая. Вручав відзнаку – уповноважений Президента з прав дитини Микола Кулеба.

Оксана Олексіївна Смірнова народилася на Черкащині у сім’ї робітників, але любов до декоративного мистецтва черпалася вже з материнським молоком. Адже саме матуся її навчила більшості із тих видів мистецтва, котрі тепер Оксана навчає своїх студентів та сина Віктора.

У період з 1997 по 2000 р. навчалася в Канівському училищі культури, яке закінчила з відзнакою та отримала спеціальність «Народна художня творчість» і здобула кваліфікацію керівника аматорського об’єднання декоративно-прикладного мистецтва, організатора культурно-дозвілевої діяльності, викладача образотворчості. 

В Переяслав-Хмельницькому педагогічному університеті імені Григорія Сковороди працює 17 років. Не уявляє свого життя без мистецтва, а особливо декоративно-прикладного. Володіє багатьма видами декоративно-прикладного мистецтва: холодний та гарячий батики, писанкарство, ткацтво, бісероплетіння, імітація вітражу та декупажу, валяння, аплікації, вибивання, випалювання та різьба по дереву, розписи тощо. З особливим трепетом і любов’ю відноситься до мистецтва вишивки хрестиком, бісером та стрічками. Поєднує різні види декоративного мистецтва у виготовленні авторських прикрас.

На Переяславщині її добре знають як організатора та учасника всіх мистецьких подій, вона зі своїми ученицями-студентками постійно проводить благодійні майстер-класи для дітей.

Сердечно вітаємо Оксану Олексіївну  з цією нагодою. Бажаємо, аби доля завжди всміхалась, міцне здоров’я, натхнення і невичерпна енергія були надійними помічниками у вирішенні робочих питань, а домашній затишок і благополуччя створювали атмосферу душевного спокою і рівноваги. Нехай кожен день приносить Вам радість і задоволення, успіхи і перемогу.

Щастя Вам, творчого натхнення  та всіляких гараздів!

 

Нещодавно в місті Ерд (Угорщина) проходив Чемпіонат Європи з сумо-2018 серед дорослих, молоді до 21 і 23 років та юніорів. У змаганнях взяли участь понад 400 спортсменів з України, Угорщини, Польщі, Німеччини, Естонії, Італії, Норвегії, Росії. Переяслав-Хмельницький педагогічний університет імені Григорія Сковороди представляли чотири спортсменки в різних вікових та вагових категоріях.

Боротьба була важка та непередбачувана, з великою кількістю учасників, але нашим красуням вдалося вибороти чотири нагороди:

У ваговій категорії до 70 кг (23 роки) ІІІ місце виборола студентка 4 курсу природничо-технологічного факультету, Майстер Спорту України Оксана Бабич.

У ваговій категорії  до 80 кг серед дорослих ІІІ місце також посіла магістрантка  факультету фізичного виховання, кандидат в Майстри Спорту Наталія Кондратюк.

Вікторія Царук викладач кафедри спортивних дисциплін, ігор та туризму, Майстер Спорту України у ваговій категорії до 95 кг серед дорослих виборола  І місце.

І місце також  здобула магістрантка факультету фізичного виховання, Заслужений Майстер Спорту України Іванна Березовська.

Вітаємо наших дівчат з гарним початком спортивного сезону та бажаємо і надалі лише нагород.

Спортсменки висловлюють величезну подяку Заслуженому тренеру України з сумо Сергію Безкоровайному за прекрасну підготовку.

 

22 січня в конференц-залі імені Василя Сухомлинського Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди відбувся Всеукраїнський круглий стіл «Державотворчі й націєтворчі процеси в Україні у вітчизняному науковому дискурсі», присвячений 100-річчю з дня проголошення незалежності УНР IV Універсалом Української Центральної Ради, 100-річчю з дня бою на залізничній станції Крути, 100-річчю з дня затвердження Тризуба державним гербом УНР, 100-річчю з дня прийняття Конституції УНР та 99-річчю Акту злуки УНР і ЗУНР.

Захід проходив під егідою Міністерства освіти і науки України, Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Г.Сковороди, Національного історико-етнографічного заповіднику "Переяслав" та Інституту політичних та етнонаціональних досліджень імені І.Ф.Кураса  НАН України.

Відкрив урочисте засідання круглого столу академік НАПН України, доктор історичних наук, професор, ректор Переяслав-Хмельницького вишу імені Григорія Сковороди Віктор Коцур, який привітав учасників зібрання та нагадав історію походження свята, зазначивши: «Соборність – це об’єднання українських земель у єдину, унітарну державу. Уперше ця спроба відбулася саме 22 січня 1919 року. І хоч була вона, на жаль, невдалою, позитивне історичне значення її виявилось набагато важливішим, оскільки було закладено стратегічний тренд розвитку України. Відтоді об’єднання України у єдину соборну унітарну державу стало головною ідеєю всіх наступних вітчизняних національно-визвольних рухів».

До вітальних слів долучилися генеральний директор Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Олексій Лукашевич та перший заступник голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Юрій Бобровнік.

 В обговоренні історичних та політичних аспектів єдності Східної та Західної України взяли участь доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політології Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди Володимир Вакулич, доктор політичних наук, провідний науковий співробітник відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень І.Ф. Кураса НАН України Олег Калакура, доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень І.Ф. Кураса НАН України Юрій Ніколаєць, доктор політичних наук, професор, декан історичного факультету ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» Борис Дем’яненко, перший заступник голови Переяслав-Хмельницької державної адміністрації Юрій Бобровній, генеральний директор  НІЕЗ «Переяслав» Олексій Лукашевич, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник НІЕЗ «Переяслав» Тарас Нагайко, кандидат політичних наук, старший науковий співробітник відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України Віталій Коцур, кандидат історичних наук, старший викладач кафедри політології Переяслав-Хмельницького університету імені Григорія Сковороди Леся Коцур  та інші.  У доповідях і виступах науковців були розглянуті різноманітні проблеми соборності й свободи, якими був позначений історичний поступ України.

Після завершення круглого столу для всіх бажаючих гостей було здійснено екскурсію музеями міста Переяслава-Хмельницького.

Проведений захід має значну наукову та практичну цінність, оскільки стимулює розвиток сучасної історичної науки та популяризує її останні здобутки, їх використання в подальшому зміцненні соборності України.

 

«Велична і свята, моя ти Україно,
Лише тобі карать нас і судить.
Нам берегти тебе, Соборну і Єдину,
І нам твою історію творить!»

Однією з доленосних дат в історії нашої держави є 22 січня 1919 року. Цього дня на Софіївській площі в Києві було проголошено Акт возз’єднання Української Національної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, який увійшов в історію як Акт Злуки.

«Однині, – підкреслювалося у цьому історичному документі, –  воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної  частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина і Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили та за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

Акт Злуки став могутнім виявом волі українців до етичної й територіальної єдності, свідченням їхнього часоусвідомлення, важливою віхою процесу становлення української нації та держави.

Єдина Україна пробула зовсім недовго: серйозні проблеми в економіці та військовий стан, недовіра політиків один до одного призвели до катастрофи. Уже через кілька місяців після возз’єднання більшовики захопили Київ, поляки окупували Східну Галичину, а Закарпаття – Чехословаччина. Тоді державі не вдалося зберегти незалежність і єдність.

Проте об’єднавча акція 1919 року залишила глибинний слід в історичній пам’яті  українського народу, а ідея соборності продовжувала жити. Свідченням того стали січневі події 1990 року, коли  мільйони українців вишикувалися в справжній живий ланцюг, що простягнувся від Києва до Львова. Так вони відзначали День Соборності. Цей день окрилив і надихнув усіх українців, змусив повірити у свої сили і прогнав страх перед режимом.

Сьогодні це свято набуває особливого змісту. Воно є символом єдності всіх українців.

Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки. Плекаймо все, що працює на ідею загальнонаціональної єдності, повсякчас пам’ятаючи про незліченні жертви, принесені на вівтар незалежності, соборності, державності.

Хай воля та завзяття згуртовують усіх нас для здійснення всіх планів та задумів,  спрямованих на розвиток і зміцнення добробуту та розквіту духовності українського народу!

Слава Україні!

 

Нещодавно побачив світ навчальний посібник «Теорія і методика фізичного виховання» у 2 томах за загальною редакцією доктора наук з фізичного виховання та спорту, професора Переяслав-Хмельницького педагогічного університету імені Григорія Сковороди Наталії Пангелової, завідувача кафедри теорії і методики фізичного виховання Національного університету фізичного виховання і спорту України, доктора наук з фізичного виховання, професора Тетяни Круцевич, доцента кафедри теорії і методики фізичного виховання Національного університету фізичного виховання і спорту України Олени Кривчикової та інших.

Книга являється продовженням  узагальненого представлення фізичного виховання як непересічного соціально-педагогічного феномену, в якому розгортається складний процес вдосконалення і управління людськими фізичними можливостями в різних формах і з різним контингентом населення. Цей колективний підручник – твір в основному вітчизняних фахівців у галузі теорії і методики фізичного виховання, що характеризується міждисциплінарною цілісністю і гармонійно поєднує емпіричний, теоретичний і практичний компоненти.

У підручнику викладено сучасні погляди на трактування основних положень теорії і методики фізичного виховання. Матеріал підручника викладено у двох томах: перший – «Загальні основи теорії і методики фізичного виховання», другий – «Методика фізичного виховання різних груп населення».

У першому томі подано структуру наукової та навчальної дисципліни «Теорія і методика фізичного виховання», її термінологічний апарат, визначено тенденції розвитку науки про фізичне виховання в історичній ретроспекції та сучасних умовах. Систематично і логічно представлено навчальний матеріал загальних основ  теорії  і методики фізичного виховання.

У другому томі подано матеріал, що стосується програмно-нормативних засад фізичного виховання в освітніх закладах України, особливостей методики фізичного виховання людей різного віку від народження до глибокої старості, дітей, які мають відхилення у стані здоров’я, а також осіб із обмеженням дієздатності у зв’язку з інвалідністю і ризиком розвитку  захворювань. Викладено методику фізичного виховання школярів, студентів, військовослужбовців.

Уперше в підручнику наведено нові технології використання різних видів рухової активності й фізичного виховання, що набули широкого розповсюдження та популярності в різних групах населення – фітнес, аеробіка та її різновиди,  роуп-скріппінг, футбол та інше.

Навчальний підручник «Теорія і методика фізичного виховання» відповідає  сучасному рівню наукових знань та новим запитам суспільства щодо ефективного використання фізичних вправ у зміцненні здоров’я людей.  Забезпечує потреби національного виховання підростаючого покоління, адже до другого тому включено розділ з ігрової культури українського народу.

Підручник розраховано для студентів і викладачів вищих навчальних закладів фізичного виховання і спорту, факультетів фізичного виховання педагогічних університетів, фахівців у галузі фізичного виховання і спорту, аспірантів, а також інших педагогічних працівників не фізкультурної освіти.  

Ознайомитися із підручником можна в бібліотеці Переяслав-Хмельницького педагогічного університету імені Григорія Сковороди.

Редакція газети «Педагогічні обрії»

 

moped-logo 

ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” виступає партнером проекту “Модернізація педагогічної вищої освіти за допомогою інноваційних навчальних посібників / MoPED” (586098-EPP-1-2017-1-UA-EPPKA2-CBHE-JP), розробленого в рамках програми Еразмус + напряму КА 2. Розвиток потенціалу вищої освіти.

MoPED спрямований на модернізацію навчальних програм для вищих педагогічних шкіл України (UA) шляхом включення до нових курсів сучасних навчальних ІКТ інструментів і методів дізнання. Відповідаючи на сучасні виклики та вимоги та підтримуючи амбітні широкомасштабні освітні реформи в Україні, проект вплине на якість педагогічної вищої освіти та посилить цифрові та дидактичні компетенції майбутніх вчителів шкіл.

Нещодавно вийшло друком сьоме видання «Енциклопедичного словника символів культури України» (Корсунь-Шевченківський. Видавець: Корсунський видавничий дім «Всесвіт», 688 с.) за загальною редакцією  доктора історичних наук, ректора Переяслав-Хмельницького ДПУ ім. Г. Сковороди Віктора Коцура, професора філології Олександра Потапенка, доктора історичних наук, професора Віктора Куйбіди. Рецензентами словника є доктор філологічних наук Наталія Мех і доктор історичних наук Валерій Капелюшний.

Словник вийшов уже сьомим, доповненим та переробленим виданням, тому що попит на нього не спадає. Даний навчальний посібник містить інформацію про глибинні етнокультурні масиви знань, що дотичні до багатьох наукових сфер, а тому є вкрай потрібним при вивченні таких навчальних дисциплін, як українська мова, література, історія України, культурологія, політологія, етнографія, фольклор, філософія та ін. як у вищих навчальних закладах, так і в загальноосвітній школі

У «Словнику…» подано інформацію про найважливіші наукові, філософські, художні, міфологічно-релігійні, побутові символи українців. Простежується виникнення, функціонування символів від найдавніших часів до сьогодення на всіх континентах. Значна увага приділена питанням семантики певного символу в античній міфології, релігії (Єгипет, Греція), слов’янському народовір’ї (язичництві), християнстві, ісламі, буддизмі.

Терміни вносяться до реєстру Словника за абеткою, подаються з наголосом, що відповідає нормам сучасної української літературної мови. Словникова стаття складається з таких частин: реєстрове слово або словосполучення,  тлумачення символу та описова  характеристика символу.

Особливістю словникової статті є намагання охопити значні часові періоди існування певного символу, широкий ареал побутування.

         Автори статей авторитетні науковці з різних суспільних сфер: академік, доктор історичних наук Віктор Коцур, доктор історичних наук, професор Віктор Куйбіда, доктор політологічних наук, професор Борис Дем’яненко, професор філології Олександр  Потапенко, кандидати філологічних наук Людмила Довбня, Тамара Товкайло, кандидат історичних наук Оксана Тарапон та інші намагалися простежити виникнення, функціонування символів від  найдавніших часів до сьогодення. У статтях показана роль, значення, функціонування тих чи інших  символів в усній народній творчості, мистецтві, художній літературі.  У деяких статтях  з метою кращого розуміння семантики слова-символу подано його етимологію,  паралелі з іншомовними термінами.

До словника входять також  численні українські фразеологічні одиниці, ядром яких стали українські слова-символи. У книзі читачі знайдуть міжетичні паралелі з носіями культур інших народів Європи, Азії, Америки.

Видання призначене для широкого загалу, зокрема для викладачів, студентів, учнів і вчителів, учених, письменників, перекладачів, журналістів, працівників редакцій і видавництв, а також для пересічних українців.

Ольга Науменко

 

Фітодизайн – це цілеспрямоване науково обґрунтоване введення рослин в дизайнінтер'єру  і оформлення інших приміщень з урахуванням їхньої біологічної сумісності, екологічних особливостей, здатності до поліпшення якості повітря в приміщенні.

Фітодизайном також називають практику створення рослинних композицій для оформлення інтер'єрів, практику озеленення приміщень і створення зимових садів.

Метою фітодизайну є вивчення основних законів композиції і їх використання при створенні декоративних витворів з рослинних елементів.

В 316 аудиторії Переяслав-Хмельницького педагогічного вишу імені Григорія Сковороди експонується виставка «Різдвяні мотиви»  з використанням техніки фітодизайну. Студенти групи ОМ-21 –  Катерина Соснина, Вікторія Спіжова, Вікторія Сидорина, Вікторія Ільченко у своїх роботах  підкреслили всю красу природніх кольорів, пластику рослинних елементів та їх неповторність.  Композиції «Ангел» та «Різдвяні віночки» створюють дійсно святковий  настрій.  В своїх роботах студенти використали кору дерева, гілочки, солому, сушену траву, шишки, жолуді тощо.

Керівником виставки є викладач кафедри мистецьких дисциплін і методик навчання Шпитальова Олена Вадимівна.

Виставка експонуватиметься до кінця січня. Запрошуємо всіх бажаючих відвідати виставку.

Інформацію надала Ольга Стрілець

 

13 січня, напередодні Нового року за старим стилем, українці традиційно святкують Щедрий вечір (Щедру кутю), або свято Меланки. Цим самим завершується період «Святих вечорів», який тривав з 6 до 12 січня.

Таку назву у народній традиції – Меланки, Маланки, Миланки – свято отримало через те, що за православним церковним (юліанським) календарем 31 грудня вшановується пам’ять святої Меланії Римлянині, яка жила у Римі у ІV-V століттях.

Наслідуючи українські новорічні традиції, вечір з 13 на 14 січня називають Щедрим, тому що до нього готують щедрий святковий новорічний стіл: вдруге протягом зимових свят вариться кутя, а на столі мають переважати м’ясні страви (ковбаси, смажене м’ясо, печеня тощо). До багатого столу готують також млинці, пироги з сиром, м’ясом, вареники зі сметаною.

Головне святочне дійство Щедрого вечора це – щедрування. Як тільки починає смеркати, групи щедрувальників, переважно молодь, здійснюють величальні новорічні обходи і привітання, під час яких піснями славлять господарів, бажають їм здоров’я й достатку на весь рік, за що й отримують щедру нагороду.

14 січня – день Святого Василя, покровителя дівчаток та хлопчиків. В цей день в традиційно ходять засівати хлопчики. Святий Василь Великий вважався покровителем землеробства. Тому основним звичаєм цього дня було засівання осель українців збіжжям із відповідними примовляннями. Цього дня діти прокидаються дуже рано, бо в них важлива справа — посівати треба. Із самого ранку хлопці набирали в рукавички й кишені зерна (жито, пшеницю, овес) й, дочекавшись закінчення ранкової церковної відправи, починали засівати. Народна традиція велить посівати спочатку в рідній оселі, а вже потім іти до чужих людей.

Засівальників сприймали як самих бажаних гостей, запрошували сісти до столу, щоб добре все сідало, або щоб свати сідали (так казали там де були незаміжні дівчата).

Перший посівальник — приносить до оселі щастя. Відповідно до народних уявлень, дівчата щастя не приносять, тому їм посівати небажано. Зерно, яке посівальники розкидали по хаті, за повір’ям, мало велику «помічну» силу і тому його використовували як магічний засіб. Господині годували ним курей «аби краще неслися», давали його худобі «щоб була здорова», особливо в тих випадках, коли корова мала розтелитися. Ці ж зерна господарі ретельно зберігали до весни і тоді, змішавши з іншим зерном, розпочинали першу сівбу.

Народні прикмети на Святого Василя

  • Якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на збіжжя.

  • Якщо частина неба закрита на Новий рік хмарами, в тій стороні буде урожай збіжжя – звідти треба сподіватися щастя.

  • Сніг випаде в цей день – щасливий рік буде.

Ми прийшли до вас посівати,
Щоб усіх пошанувати.
Сієм, сіємо зерном,
Новий рік щоб був з вином.
Від їди щоб стіл ломився,
Щоб і хліб не перевівся.
Сієм, сієм, посіваєм,
Щастя й радості бажаєм.
Щоб і дома, і на полі
Вам всього було доволі.
Сієм, сієм, посіваєм,
З Новим роком Вас вітаєм!

Редакція газети «Педагогічні обрії»

 

5 січня у Переяславській муніципальній виставковій залі, яка розміщена на другому поверсі НЦК «Зустріч» відкрилась виставка під назвою «Святки». На ній тридцять сім картин виконані в різній манері представили десять митців. Не всі вони є переяславцями, але для кожного з них наше місто стало знаковим у творчості. Серед них є як професійні  визнані художники, так і самородки – Роман Мотузок, Руслана Мостова-Заливанська, Олена Мікула, Олександр Сусь, Наталя Моспан, Олег Засипкін, Микола Плєхов, Ліана Злобенко, Тетяна Тендітна, Олександр Звєрєв, Сергій Сорока.

Виступаючи на відкритті мистецтвознавець Ірина Кузьміцька зазначила, що більшість художників, які представили свої роботи на цьому вернісажі колись навчались у Переяславській художній школі, і приємно спостерігати їх професійне зростання та майстерність.

Член спілки художників України, старший викладач кафедри мистецьких дисциплін і методик навчання вишу  Роман Мотузок подякував міському відділу культури (Вікторія Гуріна) за допомогу в організації виставки, а також зазначив, що за три роки існування виставкової зали майже на кожному вернісажі відкривались нові імена. Цього року вперше на широкий загал представив свої роботи житель Запоріжжя, студент нашого вузу Олександр Звєрєв.

На виставці, яка триватиме півтора місяці, переяславці зможуть побачити нові роботи художників. Зокрема Наталія Моспан представила чотири роботи із них два зимові пейзажі древнього Переяслава:

– Коли я побачили фото колись зруйнованої Покровської церкви вирішила намалювати зимову картину на якій би глядачі змогли побачити, як виглядав Переяслав до революції. Картина так і називається «Древній Переяслав» – розповіла художниця.

Колишній переяславець, а нині житель Миколаєва, Микола Плєхов зобразив також собор, проте, замість рамки помістив свою картину у звичайну стару квартирку… Відвідавши виставку ви не пожалкуєте і отримаєте справжнє задоволення від побаченого. Справжнього різдвяного настрою колядками та різдвяними піснями додав на відкритті виступ дитячого ансамблю «Фортуна» (художній керівник Лариса Дорошенко).

Інформацію надав Володимир Набок

 

Сторінка 1 із 28

 

tempus 188x60 pedrpesacom баннер nodots   lWVYpU0C4wg  и т.д. 1