Головна

 

 

 

Факультети

Інформація щодо виготовлення документів про вищу освіту

 

Увага!

Оголошено початок відбору студентів та викладачів на участь у програмі мобільності, діючої згідно Міжінституційної угоди 2016-2017 & 2017-2018 no. 2016-1-PL01-KA107-023880 між нашим ВНЗ та Гданським університетом, Польща, яка проходить у рамках програми ЄС Еразмус+.

За детальною інформацією про умови участі та відбору звертатись у відділ міжнародного співробітництва (1 корпус, ауд.121)

 

Увага!

Оголошується набір на курси  перепідготовки з екології

 

Подвиг героїв Крут з нами

КрутиНезалежне життя – ось де справжня мета!

                                                        Тільки вільний орел вільним птахом літа…

                                                        Тільки вільний народ своє щастя кує…

                                                                                              О. Олесь.

        

 

В історії кожної нації жодні етапні події, постаті не зникають, не відходять у небуття. Чин молодих героїв Крут, справжніх національних героїв, не лише підхопили як естафету поколінь молоді вояки Карпатської України в 1939, воїни ОУН-УПА, серед яких культ крутян, як і козаків, гайдамаків, січових стрільців, був глибоко усвідомленим і шанованим.

         На шлях київського і галицького юнацтва 1918 року – крутян – стали наші студенти у 1990 році під час «Революції на граніті» на Майдані Незалежності в Києві, чим пришвидшили відновлення нашої держави у 1991 році й висунули з-поміж своїх лав таких знакових діячів сучасної політичної еліти, як Олег Тягнибок, Олесь Даній, В’ячеслав Кириленко, тощо.

         Сучасна молодь зіграла провідну роль у 2004-2005 рр. під час Помаранчевої революції, а революцією Гідності в 2013-2014 рр. вона не лише повалила  диктаторський режим бандократії президента В. Януковича, але й взяла в свої руки ініціативу в боротьбі зі путінсько-московськими неоколонізаторами в Донбасі, котрі в неоголошеній нам війні, опершись на тамтешнє суспільне сміття, прагнуть знищити нашу державу й взяти реванш за розвал радянської імперії. За умов майже виключної бездіяльності центральної влади у цій війні, наші патріотичні молодь, громадяни у бойових батальйонах, волонтерських загонах не лише рятують честь нації, країни, але й продовжують чин жертовної відданості національній ідеї та боротьбі за незалежність України героїв Крут. Сьогоднішній державотворчий етап у нашій країні переконливо доводить, що ми, українці, відроджуємо власну гідність і національну свідомість на справжніх гуманістично-патріотичних цінностях, які є основою нашої перемоги над будь-якими ворогами, в тому числі й московитами та їхньою опорою світовим бандитизмом, які руйнують міста і села обдурених донбасівців.

         Цього року виповнюється 100 років як ми виборюємо свою незалежність і волю у битвах з різними колонізаторами, щиро вірячи, що перемога буде за нами. У цьому затяжному герці свою жертовну відданість ідеям відновлення державності, національної гідності довели вояки Січових Стрільців, військ під керівництвом С. Петлюри та генералів УНР і ЗУНР, повстанціотаманів 1920-х років, вояки ОУН-УПА, сучасні воїни і добровольці на московсько-українській війні в Донбасі, герої Небесної Сотні.

         Немеркнучою славою вкрили себе студенти, гімназійні юнаки в битві під Крутами 29 січня 1918 року, зупинивши московську більшовицьку орду під командуванням полковника М. Муравйова, що сунула на Київ, аби задушити УНР, нашу незалежність. У цій битві, що тривала зранку до вечора 29 січня, проти 6 тисяч більшовицьких опричників під командуванням полковника П. Єгорова, шлях на Київ обороняли 878 вояків – вільних козаків, Січових Стрільців, юнкерів, київських студентів під орудою полковника Аверкія Гончаренка, командирів січовиків Романа Сушка, студентської сотні Омельченка. У бою, що був надзвичайно жорстоким і кровавим, з боку наших військових вбито 250 юнаків, 30 студенів і 10 старшин. Як згадував генерал Олександр Удовиченко, «П’ять годин безперестанку Студентський Курінь стримував червоні лави, сам будучи під градом куль та гранат… Московські багнети безжалісно кололи груди юнаків, розбивали їхні голови прикла́дами рушниць, добивали поранених. Бій скінчився. Жодного полоненого ворог не взяв».

         Відомий державний діяч УНР та історик Дмитро Дорошенко, нащадок гетьмана Петра Дорошенка, у спогадах про цей бій звернув увагу на характерну причину  поразки наших вояків, яка, на жаль, і сьогодні повторюється на війні в Донбасі: «Коли  з боку Бахмача і Чернігова рушили на Київ більшовицькі ешелони, уряд [наш. – М.К.] не міг послати для того, щоб їх зупинити, жодної військової частини. Тоді нашвидко було зібрано загін із студентів та гімназистів старших класів і відправлено їх – буквально на знищення – назустріч добре озброєним силам більшовиків. Бідолашню молодь довезли до станції Крути і висадили тут на «позиції». У той час, коли юнаки (у більшості не тримавши ніколи в руках рушниці) сміливо вступили у бій проти більшовицьких загонів, їхні командири, – група офіцерів – залишились у поїзді та організували пиятику у вагонах....».

         Друга причина – закінчення набоїв, снарядів для гармати, що зумовило потребу відступу у бік Києва, але перед відступом сотник Омельченко вирішив ще відбити ворога багнетною атакою. Атака наших вояків із студентської сотні була невдалою, бо досвід юних героїв був недостатнім у протиборстві з професійними військами більшовицьких орд.

         Увечері, коли було досить темно, студентська чота у складі 28 вояків, відступаючи з поля бою до ешелону, котрий прямував з уцілілими бійцями до Києва, заблукавши, потрапила у ворожий стан на станції Крути й була взята в полон.

         Більшовики у цій битві також втратили близько 300 вояків, що викликало скажену лють їхнього командира Є. Попова, котрий наказав ліквідувати полонених студентів.

         Третю причину поразки відзначає Володимир Винниченко у своїх спогадах «Відродження нації»: відсутність дисципліни у масах професійного українського вояцтва, небажання їх жертовно воювати в багатьох випадках, бо підпадали, як і робітництво та селянство, під демагогічний вплив досить вдалої більшовицької агітації.  Тодішній прем’єр УНР пише: «Єдиною мілітарною нашою силою була наша інтелігентна молодь і частина національно свідомого робітництва, яке гаряче стояло за українську державність, розуміючи за нами державність так само, як і ми її розуміли…». 

         У бою під Крутами оборонці нашої держави одержали переконливу військову перемогу. Наступ ворога було зупинено на чотири дні, що дало змогу здійснити організований відступ вояків, які руйнували за собою колію і мости. Агресор вимушений був підтягувати нові сили, щоб відремонтовувати зруйноване і лише згодом продовжувати свій наступ на Київ не стільки залізницею, скільки на відібраних у селян возах розмоклими шляхами.

         Сучасники і учасники українсько-московської неоголошеної війни 1918-1920 років за поразку під Крутами нашої молоді звинувачують військового міністра УНР Н. В. Порша  та пробільшовицьке повстання на київському заводі «Арсенал», яке відтягнуло до міста війська, очолені С. Петлюрою, котрі мали обороняти столицю на підступах до столиці з півночі.

         Героїчний подвиг київських студентів і Січових Стрільців, вільних козаків, юнкерів, студентів  під Крутами став вагомим надихаючим фактором  у боротьбі з червоними колонізаторами, символом патріотизму, жертовності ув обороні  незалежності нашої держави; він підштовхнув до підписання більшовиками Брестської мирної угоди та повернення до Києва українського уряду.

          За рішенням Центральної Ради 19 березня 1918 року на Аскольдовій Могилі в Києві, урочисто було перепоховано полеглих 28-ох студентів. На жалобній церемонії виступив Михайло Грушевський, який назвав цей учинок молоді «героїчним».

         Подвиг крутянців набув загальнонаціонального культу в героїко-патріотичному вихованні юних пластунів, західноукраїнського та еміграційного студентства, воїнства ОУН-УПА.

         Після відродження нашої держави у 1991 році, з ініціативи Народного Руху України, «Просвіти» ім. Т. Шевченка відродження належної пам’яті  та пошанування подвигу героїв Крут здійснюється в пластових, військових, молодіжних, студентських організаціях. Їм побудовані пам’ятники на місці подвигу в Крутах, на Аскольдовій Могилі. Ще недостатньо увічнені імена героїв у топоніміці України, засміченої московсько-більшовицькими назвами, що безперечно є нашою ганьбою і лукавством.

         У Переяславі замість назв вулиць ворогів України мусять постати вулиці Героїв Крут, Героїв Небесної Сотні та інших національних героїв.

         Якщо видатний наш поет Євген Маланюк подвиг під Крутами назвав «найвеличнішою легендою нашої нації», бо народ підніс цю «історичну подію до височини надісторіччя», то не менш видатний Павло Тичина у вірші «Пам’яті тридцяти» у 1918 році висловив загальнонаціональні думки:

         …На Аскольдовій могилі

         Український цвіт! –

         По кривавій по дорозі

  Нам іти у світ.

На кого посміла знятись –

Зрадницька рука?

Квітне сонце, грає вітер

І Дніпро-ріка…

На кого завзявся Каїн?

Боже, покарай! –

Понад усе вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих –

На Аскольдовій могилі

Поховали їх.

Вага цієї маленької перемоги в історії нашої визвольної боротьби з московськими колонізаторами велика своєю юначою відданістю ідеалам державності, патріотизму, чистоти воїнської жертовності та національної свідомості. Вона зрідні ідеалам і діям героїв Небесної Сотні, добровольців у сьогоднішній війні з новітніми путінсько-кремлівськими колонізаторами, тому вона ніколи не зітреться в нашій синівській та історичній пам’яті.

         Слава Героям! Честь і хвала нашій нації!

                                                                           Професор Микола Корпанюк. 

Web of Science Logo

інтернет магазин moyo

 

mova 2017

Графік роботи приймальної комісії

 

Пн.-Пт.  9.0017.00

Сб. Нд. вихідний

Обідня перерва – 13.0014.00

Телефон/факс приймальної комісії (04567) 5-66-96

ЕЛЕКТРОННІ РЕСУРСИ

bioOne splash logo

cul-online

polpred

Scopus

 repozitari

 

tempus 188x60 pedrpesacom баннер nodots   lWVYpU0C4wg  и т.д. 1